Хвора Би., 27 років, мати, що годує. Через 3 тижні після пологів з'явилися біль у ділянці правої молочної залози. Годування правими грудьми стало болючим. На 3-й день захворювання у хворої з'явився озноб, температура тіла підвищилася до 39 ° С. Об'єктивно: Стан не задовільний. Вимушене положення тіла, хвора схилена праворуч. Права молочна залоза зовні застійно - набрякла, пальпація залози болюча. Збільшені регіонарні лімфатичні залози в пахвовій западині при пальпації також болючі. При лабораторному дослідженні виявлено: кількість лейкоцитів – 12,4 х109/л; ШОЕ – 35 мм/год. Питання: Чи є ознаки, що свідчать про запальну природу захворювання у жінки? Вкажіть місцеві та загальні ознаки запалення, їхній патогенез. Що розуміється під терміном “гематологічний синдром” при запаленні, його патогенез. Роль імунної системи у розвитку запалення Патогенез розвитку гарячкової реакції при запаленні

Cлайд 1

Хронічний біль онкології: сучасні методи фармакотерапії д.м.н., професор П.Б. Зотов Тюменський обласний онкологічний диспансер Презентації з онкології

Cлайд 2

Частота болю при раку 25-45% - на ранніх стадіях 80-95% - при поширеному процесі 10-30% хворих продовжують відчувати біль, незважаючи на терапію1 1Cancer Pain. З Molecules to Saffering. Paice J.A., Bell R.F., Kalso E.A., Soyannwo O.A. - IASP Press. Seattle, 2010., - 354p. Немає болю Є біль Є біль

Cлайд 3

Причини низької ефективності лікування. Недолік знань про патофізіологію болю. Брак знань про методи контролю болю. Складність оформлення опіатів, що рекомендуються. Відмова хворого на прийом анальгетиків чи недотримання ним рекомендованого режиму. Відсутність належного асортименту анальгетиків. Цінова характеристика анальгетики. ! !

Cлайд 4

Чим характеризується хронічний больовий синдром? Патологічна алгічна система (Крижанівський Г.М., 1997) дизрегуляція Вегетативні порушення. Дизрегуляція ендокринної системи. Психоемоційні розлади. Порушення циркадних ритмів. «Больова поведінка», зміна особистості

Cлайд 5

"Больова поведінка" "Обмежувальна поведінка" - уникнення ситуацій, що сприяють відновленню або посиленню болю. Бажання отримати максимальний та швидкий болезаспокійливий ефект. Обмеження фізичної активності, їди, скорочення тривалості сну Неадекватний вибір анальгетика. Некоректний вибір форми запровадження. Недотримання режиму прийому. Невиправдана зміна препаратів та схем. Поліпрогмазія. Посилення болю

Cлайд 6

"Больова поведінка" 3. Порушення настрою: підвищення тривожності, депресія. 4. Сумніви щодо правильності лікування, компетентності лікаря, лікувального закладу. Агресивність щодо оточуючих та себе (суїцидальна поведінка). Відмова чи ігнорування рекомендованої лікарем лікувальної тактики. Посилення болю

Cлайд 7

Що повинен знати лікар для вибору схеми лікування? Інтенсивність болю (слабка, середня, сильна, дуже сильна/нестерпна). Тривалість (гостра, тривала, хронічна). Провідний механізм болю (біль: ноцицептивний, нейропатичний, психогенний). Ефективність та обсяг попередньої терапії.

Cлайд 8

Шкала Вербальних Оцінок (ШВО) – 5-бальна: 0 – немає болю 1 – слабкий біль 2 – середньої (помірної) інтенсивності 3 – сильний (виражений) 4 – найсильніший (нестерпний) біль ВАЖЛИВО: пред'явити пацієнтові рекомендовані критерії Суб'єктивні шкали

Cлайд 9

Pain 1 2 3 Сильні опіоїди Слабкі опіоїди ± неопіоїдні анальгетики ± ад'ювантні засоби Неопіоїдні анальгетики ± ад'ювантні засоби Біль не проходить або наростає БІЛЬ WHO. Cancer pain relief, 2nd ed. Geneva, WHO, 1996 ± неопіоїдні анальгетики ± ад'ювантні засоби Біль не проходить або наростає Триступенева схема лікування болю (ВООЗ, 1986)

Cлайд 10

Домінуючий принцип: Максимальна відповідність аналгетика типу болю (тропність до провідного патогенетичного механізму болю).

Cлайд 11

Типи болю Периферичний компонент (ноцицептори) Нейрогенний компонент Психологічний компонент ДОРСАЛЬНИЙ РІГ Тип болю: 1. Соматогенний біль. 2. Неврогенний біль. 3. Психогенний біль.

Cлайд 12

Периферичні анальгетики - базовий ступінь при болях різної інтенсивності Анальгін (метамізол) дія спрямована на блокаду медіаторів запалення (простагландини, кінини та ін. У загальній практиці ще актуальні комбіновані препарати анальгіну: Темпалгін, Пенталгін, Баралгін Сучасні – мають більш тривалий (8-12) ) та сильний болезаспокійливий ефект: 1. Ксефокам (лорноксикам) – таблетки, ін'єкції 2. Флексен (кетопрофен) – свічки, гель, капсули, ампули 3. Перфалган (парацетамол) – розчин для внутрішньовенних інфузій

Cлайд 13

При сильних болях: призначення неінвазивних пролонгованих форм МСТ-континус – таблетки 10, 30, 60 та 100 мг Діюча речовина: морфін Тривалість дії: 12 годин Досвід застосування в ТООД – з 1997 р. Недоліки: не можна використовувати при дисфагії зниження

Cлайд 14

Порівняння опіоїдних аналгетиків за аналгетичним потенціалом 100 Умовний аналгетичний потенціал морфіну прийнятий за 1

Cлайд 15

Фендівія: трансдермальна терапевтична система (ТТС) Фендівія – пластир Доза: 12,5; 25; 50; 75 та 100 мкг/год Діюча речовина: фентаніл Тривалість дії: 72 години Переваги: ​​- не залучається ШКТ - тривалість дії - виключення проривного болю

Cлайд 16

Фендивія забезпечує стабільне та неінвазивне знеболювання на весь період лікування, завдяки трансдермальній терапевтичній системі (ТТС) … Утворення депо фентанілу протягом перших 17-24 годин Досягнення максимального знеболювального ефекту через 24 години ТРАНСДЕРМАЛЬНА ТЕРАПЕВТИЧНА3 см Вивільнення фентанілу за годину: 25, 50, 75 та 100 мкг

Cлайд 17

ОДНОКРАТНА АППЛІКАЦІЯ ТРАНСДЕРМАЛЬНОЇ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ СИСТЕМИ * Miser et al,1989 4 3 2 1 0 0 12 24 36 48 60 72 Плазмові концентрації фентанілу (нг/мл)квя

Cлайд 18

Східний сигнал Східний мозок Периферичні ноцицептори Патологічний перелом тіла хребця при метастазах раку молочної залози Нейропатичний біль зустрічається у 30-60% хворих на поширений рак Пошкодження (здавлення) нерва + остеопороз

Cлайд 19

Клініка нейрогенного болю Симптоми, що описуються пацієнтом: - тривалий, пекучий біль стріляючий, пронизливий біль - біль, подібний до електричного розряду - парестезії Симптоми, що визначаються лікарем: - гіперальгезія - аллодінія - дизестезія - гіперпатія

Cлайд 20

Застосовувані засоби (при нейрогенному болю) Антиконвульсанти Міорелаксанти Антидепресанти Нейролептики Антиаритміки Місцеві анестетики Немедикаментозні засоби (надшкірна електронейростимуляція, фізіотерапія, релаксація, методи біологічного зворотного зв'язку та ін.). Ад'ювантна терапія (Трьохступінчаста схема контролю болю, ВООЗ, 1986, 1992, 1996) Препарат вибору при нейропатичному болю: Лірика (прегабалін)

Cлайд 21

Патогенетичні (таргетні) засоби терапії нейропатичного больового синдрому Прегабалін (Лірика) Габапентин Окскарбазепін Карбамазепін Амітриптілін Ламотриджін Місцеві анестетики (лідокаїн пластир)

Cлайд 22

Дія Лірики (прегабаліну) Kavoussi R. Eur Neuropsychopharmacol. 2006; 16 Suppl 2: S128-133. Данилов А.Б., Давидов О.С. Невропатичний біль. 2007. - С. 10-12. Прегабалін регулює роботу надмірно збудливих нейронів: Мета - a2-d субодиниця потенціалзалежних кальцієвих каналів2 Скорочує надмірне виділення збуджувальних медіаторів2 Даний механізм дії пояснює його аналгетичну, протисудомну та анксіолітичну активність1,2 Прегабалін перешкоджає

ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ - ГРУПА захворювання печінки, викликане РІЗНИМИ фактори, що характеризують різного ступеня вираженості печінково-клітинного НЕКРОЗУ І ЗАПАЛЕННЯ ТА протікає без ПОЛІПШЕННЯ ЩОНАЙМЕНШЕ ПРОТЯГОМ 6 МЕС. ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ - ГРУПА захворювання печінки, викликане РІЗНИМИ фактори, що характеризують різного ступеня вираженості печінково-клітинного НЕКРОЗУ І ЗАПАЛЕННЯ ТА протікає без ПОЛІПШЕННЯ ЩОНАЙМЕНШЕ ПРОТЯГОМ 6 МЕС.

Етіологія ВІРУСИ А, В, С, Д, Е ВІРУСИ А, В, С, Д, Е АЛКОГОЛЬ АЛКОГОЛЬ ТОКСИЧНІ ВЕЩЕСТВА ТОКСИЧНІ ВЕЩЕСТВА ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ РІЗНІ ЛІКИ - протитуберкульозні препарати, АНТИБІОТИКИ ЗА ТРИВАЛОЇ ТЕРАПІЇ РІЗНІ ЛІКИ - протитуберкульозні препарати, АНТИБІОТИКИ При тривалій терапии

Гепатотропні токсичні речовини – безпосередньо ушкоджують гепатоцити до некробіозу, потім у мезенхімі печінки розвивається вторинна запальна реакція. Гепатотропні токсичні речовини – безпосередньо ушкоджують гепатоцити до некробіозу, потім у мезенхімі печінки розвивається вторинна запальна реакція. Токсико-алергічні чинники – під впливом цих чинників підвищується чутливість печінки до певних речовин. Токсико-алергічні чинники – під впливом цих чинників підвищується чутливість печінки до певних речовин.

КЛІНІКА залежить від форми захворювання та від ступеня активності процесу. Хронічний гепатит – зустрічається частіше у середньому віці, серед дорослих чоловіків. Захворювання зазвичай обумовлено вірусом та вірусом з алкоголем разом. Клінічних ознак мало. Хронічний гепатит – зустрічається частіше у середньому віці, серед дорослих чоловіків. Захворювання зазвичай обумовлено вірусом та вірусом з алкоголем разом. Клінічних ознак мало.

1.Больовий синдром виражається в появі тупого болю і тяжкості в правому підребер'ї 1.Больовий синдром виявляється в появі тупого болю і тяжкості в правому підребер'ї 2.Астеновегетативний синдром - швидка стомлюваність, слабкість, зниження працездатності, порушення тіла 2.Астеновегетативний синдром - швидка стомлюваність, слабкість, зниження працездатності, порушення сну, емоційна нестійкість і швидка втрата маси тіла 3. Диспепсичний синдром - анорексія, зниження апетиту, нудота, відчуття гіркоти в роті, запор, іноді. - анорексія, зниження апетиту, нудота, відчуття гіркоти в роті, запор, іноді чергується проносом 4. Синдром печінкової недостатності - кровоточивість, жовтяниця, асцит, енцефалопатія 4. Синдром печінкової недостатності - кровоточивість, жовтяниця, асцит

5. Синдром холестазу – свербіж шкіри, підвищення вмісту прямого білірубіну, лужної фосфатази та глутамілтранспептидази 5. Синдром холестазу – свербіж шкіри, підвищення вмісту прямого білірубіну, лужної фосфатази та глутамілтранспептидази 6. 7. Жовтяниця – часто іктеричність склер 7. Жовтяниця – часто іктеричність склер

У «реактивній» формі хронічного гепатиту порушується проміжний обмін речовин у печінці через нестачу білків, вітамінів та диспротеїнемію У «реактивній» формі хронічного гепатиту порушується проміжний обмін речовин у печінці через нестачу білків, вітамінів та диспротеїнемію В основі патогенезу холе порушення первинного жовчоутворення, застій жовчі В основі холестатичного патогенезу гепатиту лежить порушення первинного жовчоутворення, застій жовчі

КЛАСИФІКАЦІЯ ХРОНІЧНОГО ГЕПАТИТУ С.Д. Подимове, 1983 г. ЗІ ЗМІНАМИ ЦЕНТРУ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ РЕСПУБЛІКИ, 2003 р ЕТІОЛОГІЇ ВІРУСИ А, В, С, Д, Е ВІРУСИ А, В, С, Д, Е АЛКОГОЛЬ АЛКОГОЛЬ ТОКСИЧНІ ВЕЩЕСТВА ТОКСИЧНІ ВЕЩЕСТВА ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ РІЗНІ ЛІКИ - ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ПРЕПАРАТИ, АНТИБІОТИКИ ПРИ ПРОТИВНІЙ ТЕРАПІЇ РІЗНІ ЛІКИ

КЛІНІЧНІ ФОРМИ: персистуючий гепатит - гепатит С МІНІМАЛЬНОЇ АКТИВНІСТЮ персистуючий гепатит - гепатит С МІНІМАЛЬНОЇ АКТИВНІСТЮ АКТИВНИЙ ГЕПАТИТ АКТИВНИЙ ГЕПАТИТ аутоімунних (люпоідний) ГЕПАТИТ аутоімунних (люпоідний) ГЕПАТИТ холестатичний гепатит холестатичний гепатит

ДІАГНОСТИКА АНАМНЕЗ АНАМНЕЗ КЛІНІЧНІ ФОРМИ КЛІНІЧНІ ФОРМИ лабораторно-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ (підвищення ШОЕ, лейко-і тромбоцитопенія, гіпергамаглобулінемія, підвищення АЛТ і АСТ, білірубіну, диспротеїнемія) лабораторно-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ (підвищення ШОЕ, лейко-і тромбоцитопенія, гіпергамаглобулінемія, підвищення АЛТ і АСТ , білірубіну, диспротеїнемія) РЕЗУЛЬТАТИ ГІСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БІОПТАТУ ПЕЧЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ГІСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГЕПАТИТУ ПРИ СТАДІЇ ЗАгострення ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ ПРИ СТАДІЇ ЗАгострення ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ ДІЄТА СТІЛ 5 – ВИКЛЮЧАЮТЬСЯ СМАЖЕНІ, гострі харчові продукти. ДІЄТА СТІЛ 5 – ВИКЛЮЧАЮТЬСЯ СМАЖЕНІ, гострі харчові продукти. СПАЗМОЛІТИКИ-НОШПА, ПЛАТИФІЛІН. СПАЗМОЛІТИКИ-НОШПА, ПЛАТИФІЛІН. ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ-ЕСЕНЦІАЛІ, КАРСИЛ, ВІТАМІНИ ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ-ЕСЕНЦІАЛІ, КАРСИЛ, ВІТАМІНИ

Прогноз залежить від стадії хвороби, гістологічних ознак активності процесу, типу некрозу. Повне одужання незначне. Прогноз залежить від стадії хвороби, гістологічних ознак активності процесу, типу некрозу. Повне одужання незначне. У 10-25% хворих спонтанна ремісія У 10-25% хворих спонтанна ремісія У 30-50% хворих перехід у цироз печінки У 30-50% хворих перехід у цироз печінки Печінково-клітинна карцинома Печінково-клітинна карцинома Малігнізація

дистрофічне ураження печінки з

збереженням її часточкової структури.

Слайд 3

Захворювання може розвинутись у будь-якому віці.

Тривалість щонайменше 6 місяців.

Слайд 4

Класифікація гепатитів:

з етіології:

хронічний вірусний гепатит, С, Д.

аутоімунний гепатит.

алкогольний гепатит

токсичний або лікарський індукований

Слайд 5

2. за рівнем активності процесу:

помірна.

Слайд 6

Причини розвитку:

Головною причиною є гострі вірусні гепатити В, С, Д.

Шляхи передачі:

парентеральний

від матері до плоду

Слайд 7

2) Лікарські ураження печінки:

Цитостатики

Саліцилати

Анаболіки

Протидіабетичні препарати

Слайд 8

Токсична дія на печінку надають:

Алкоголь

Хлоровані вуглеводні

Метали (свинець, ртуть, миш'як, фосфор)

Бензол та його похідні

Слайд 9

Патогенез.

Хронічний перебіг та прогресування захворювання пояснюється двома процесами:

1) Персистування вірусу в організмі хворих і натомість ослаблення імунної системи.

Слайд 10

2) Розвиток аутоімунних процесів, коли під впливом різних факторів самі гепатоцити набувають антигенних властивостей.

Слайд 11

клініка.

Залежить від форми гепатиту, від поєднання та вираженості клінічних синдромів. При всіх гепатитах порушуються функції печінки у всіх видах обміну речовин, змінюється її зовнішня секреторна здатність та функція дезінтоксикації.

Слайд 12

При гепатиті печінка збільшується в розмірах, помірно щільна із загостреним краєм, болісна при пальпації. В результаті виникає відчуття тяжкості, розпирання у правому підребер'ї.

Слайд 13

Клінічні синдроми:

Астеновегетативний – слабкість, виражена стомлюваність, нервозність, схуднення.

Диспепсичний – нудота, блювання, зниження апетиту, відрижка, тяжкість епігастрії, метеоризм, запори.

Слайд 14

3. Синдром імунного запалення – підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів, біль у суглобах, спленомегалія.

4. Холестатичний – жовтяниця, свербіж шкіри, пігментація шкіри, сантелазми, потемніння сечі.

Слайд 15

5. Синдром малої печінкової недостатності - схуднення, жовтяниця, печінковий запах з рота, з'являються «печінкові» долоні, «печінковий» язик, судинні зірочки на тілі, пальці у вигляді барабанних паличок, нігті у вигляді стекол, сантелазми на шкірі.

Слайд 16

6. Геморагічний – кровотечі з ясен, носові кровотечі, геморагії на шкірі.

7. Синдром гіперспленізму – збільшення селезінки.

Слайд 17

Діагностика:

ОАК - анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшення ШОЕ.

Біохімічне дослідження крові – гіпербілірубінемія, диспротеїнемія за рахунок збільшення кількості глобулінів. Підвищення рівня осадових проб – сулемова, тимолова. Підвищення рівня трансаміназ – Ал-Ат, Ас-Ат та лужної фосфатази.

Слайд 18

3. ОАМ – протеїнурія, мікрогематурія, білірубін у сечі.

4. Імунологічний аналіз.

5. Маркери вірусної інфекції.

Слайд 19

Інструментальні дослідження:

УЗД печінки та жовчного міхура (виявляється нерівномірність тканини печінки, збільшення розмірів).

Комп'ютерна томографія органів черевної порожнини.

Гастроскопія.

Слайд 20

4. Колоноскопія.

5. Пункційна біопсія печінки з наступним гістологічним дослідженням може проводитися під час лапароскопії або черезшкірно. Дозволяє судити про активність процесу та є важливим диференціальним критерієм для відмінності хронічного гепатиту від цирозу печінки.

Слайд 21

Лікувальний режим. Виключається робота з фізичними та психоемоційними навантаженнями. Показано короткочасний відпочинок протягом дня. Виключаються гепатотоксичні препарати, фізіолікування та бальніолікування. У період загострення – постільний режим.

Слайд 22

2. Лікувальне харчування – дієта №5.

Виключаються: жирні сорти м'яса та риби, смажені страви, копченості, солоні та гострі закуски, бобові, щавель, шпинат, свіжі фрукти, міцна кава, алкоголь, газовані напої.

Слайд 23

3. Противірусне лікування: проводитися при гепатиті у фазу розмноження вірусу та попереджає розвиток цирозу та раку печінки. Інтерферони протягом 6 місяців (Інтерферон А, Велферон, Роферон).

4. Патогенетичне лікування: кортикостероїди, цитостатики.

Слайд 24

5. Імуномоделююча терапія надає стимулюючу та нормалізуючу дію на імунну систему: Тімалін, Д-пеніцилін, Тимоген, Т-активін.

Слайд 25

6. Метаболічна та коферментна терапія спрямована на покращення процесів обміну в печінкових клітинах. Полівітамінні комплекси: Декамевіт, Ундевіт, Дуовіт, вітамін Е, Рібоксін, Есенціалі.

7. Гепатопротектори: Корсіл, Легалон, Катерген.

Слайд 26

8. Дезінтоксикаційна терапія: Гемодез внутрішньовенно-крапельно, 5% глюкоза. Ентеросорбенти - Лактофільтрум, Фільтрум, Ентеросгель.

9. Лікування набряково-асцитичного синдрому при цирозі, спочатку – Верошпірон, Альдиктон, а потім у поєднанні їх з Урегітом, Гіпотіазидом, Фуросемідом.

9. Лікування кровотеч із розширених вен.

Слайд 27

Профілактика хронічного гепатиту та цирозу печінки:

Первинна: ​​профілактика вірусного гепатиту, ефективне лікування гострого вірусного гепатиту, раціональне харчування, контроль за прийомом лікарських засобів, боротьба з алкоголізмом, наркоманією.

Вторинна: ​​профілактика загострень захворювання. Обмеження фізичних навантажень, правильне працевлаштування. Лікувальне харчування, лікування супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту.

Слайд 28

Виконала: студентка 141 групи ТретьяковаА.

Викладач: Степанішвілі Н. Н.

Переглянути всі слайди